У історії немало прикладів, коли вдалий збіг обставин допомагав зробити з не дуже відповідного матеріалу щось стоїть. Узяти того ж Буратіно. Жіл-бил старий алкоголік Карло, закушував потрійний одеколон луком, і вирішив він одного дня зробити із старого поліна ляльку. А що у результаті? Вийшов кумир мільйонів.
“Чим ми не папа Карло?” - сказали собі розробники із студії Reality Pump. - “Теж луком закушувати уміємо”. Узяли вони трохи того, трохи іншого, пошарили у сусідів, пошукали у себе в головах ділових і цікавих думок, і у результаті сваяли вони RPG Two Worlds (Два світи), причому з майбутньою претензією на MMO. Шкода лише, що кумиром грі ніяк не стати, принаймні, найближчим часом і в нинішній якості. Розмах, чи знаєте, не той. Може, одеколон з луком невдалі попалися.
Two Worlds (Два світи) - це величезний густонаселений світ, зі своїми законами і порядками. Ось тільки зайнятися в нім нічим. Ні, звичайно, можна годинами бродити по локаціях гри, займаючись биттям різношерстої нечисті (на зразок ведмедів і орков) і набираючись окулярів досвіду разом з горою мотлоху і золота, попутно наживаючи ворогів і друзів в різних гільдіях і селах. Проте особисто мені подібне заняття надокучило дуже швидко. Все ці незрозумілі сюжетні историйки були перетерті на тисячі разів в тисячах RPG-проектах (якщо стільки знайдеться, звичайно). Та і сам головний квест (що виявився дуже навіть лінійним, не дивлячись на рекламні завірення розробників перед виходом гри) про викрадену сестричку і необхідність опитувати кожного зустрічного NPS, щоб Кіру знайти, якщо чесно, не надихнув. Є в грі Two Worlds (Два світи) і важкі бої з тим, що намагається косити під розумного противником, є і респаун монстрів, що намагається переконати гравця, що життя в грі йде майже як справжня, є і свобода місця і дій, яка так не вистачало в Neverwinter Nights 2. А загострення пристрастей немає.
Звичайно, як плацдарм під майбутню MMORPG дітище Reality Pump використовувати можна. Все ж таки світ дійсно пристойний по масштабах. Проте графіку гри Two Worlds (Два світи) доведеться серйозно модернізувати, бо з такою, пробачте, примитивщиной в сучасну конкурентну товкотнечу сенсу сунутися просто немає. Зжеруть сотовариші типа World of Warcraft, зжеруть і не поморщаться.
Потребують доопрацювання і інші речі. Наприклад, задумка із зрощенням амуніції абсолютно точно потребує того, що передивляється. Ідея, звичайно, дуже свіжа, і для гравця в чомусь навіть утішна, проте після якогось рубежу страшної потужності речі перетворюють головного героя на подібність невбиваного Термінатора. Також потребує розширення і переробки древо розвитку характеристик персонажа. У MMORPG з одними бойовими характеристиками жити - це ж яка туга вийде!
Втім, до MMO грі Two Worlds (Два світи) ще довго доведеться йти тернистою стежкою. І чи дійде вона, невідомо. А ось про вторинність оригінального проекту можна вже зараз заявити з повною упевненістю.
На превеликий жаль, особисто мої чекання відносно гри Two Worlds (Два світи) абсолютно не виправдалися. Гра вийшла значно слабкіше, ніж той же Neverwinter Nights 2, причому слабкіше практично по всіх компонентам від графіки до вмісту. Віной всьому - недосвідченість розробників і явна недороблена гри Two Worlds (Два світи), в чомусь схожа на недороблену гри S.T.A.L.K.E.R.: Shadow of Chernobyl (мається на увазі недороблена Сталкера саме з точки зору жанру RPG). Втім, не можна не відзначити, що якщо до другої частини Two Worlds (Two Worlds 2) розробники віднесуться з набагато більшою ретельністю, то всі цікаві знахідки можуть у результаті втілитися дійсно в щось стоїть. Ну а доки шановані фахівці з Reality Pump роблять роботу над помилками і заразом відучуються від хвалькуватих мов, які у результаті так і не стали відповідати дійсності, я побажаю всім успіхи, і - до нових оглядів!
Все про iгри